Використайте у роботі

Вивчення основних понять

Етап уроку                Вивчення основних понять

Назва прийому         «Бачено-небачено»

Опис прийому 

Робота з вивчення термінів може проводитись і в групах. Учні об’єднуються в декілька команд по п’ять-шість осіб. Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на якому різними кольорами великим і дрібним (помітним здалеку) шрифтом «уздовж і поперек» написано 15-20 слів (кількість варіюється відповідно до тематики). Після закінчення наперед обумовленого часу (40 с або 1 хв) плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися.

Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Командам бажано домовитися вносити виправлення в чужі записи ручкою іншого кольору. Перевіряючі виправляють помилки, описки і вписують «не побачені іншою командою слова», після чого кожний учень перевіряючої команди ставить свій підпис.

Аркуші повертаються колишній команді - тепер уже для перевірки перевіряючих. Початковий плакат учитель знову вивішує на дошку для звіряння та з’ясування можливих непорозумінь. Після цього визначають переможця. Виграють ті команди, у записах яких виявилося менше всього помилок і пропущених слів.

Плакати для завдання «Бачено-небачено» можуть виготовлятися і самими учнями під час уроку. Для цього один учасник від кожної команди тягне «долю» - квиток з указівкою тієї або іншої теми.

Кожна команда протягом установлених 5-8 хвилин готує свій плакат, відшукуючи потрібні слова в підручниках  і словниках. Коли все готово, команди покидають свої місця, залишаючи там виготовлений плакат, і одну-дві хвилини вивчають плакат чужої, запам’ятовуючи все, що на ньому написано. А повернувшись після сигналу на місце, записують побачене, допомагаючи один одному. Потім може проводитися перевірка записів, так само, як в описаному основному варіанті завдання.

«Бачено-небачено» можна використовувати як для закріплення пройденого, так і для вивчення нового матеріалу на уроках з усіх предметів, варто лише змінити зміст плакатів.

Етап уроку                Вивчення основних понять

Назва прийому         «Місткий кошик»

Опис прийому

 Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни (поняття, географічна або історична номенклатура, персоналії та ін.) з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

Етап уроку            Вивчення основних понять

Назва прийому     Кросворди

Опис прийому

 Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клі­тинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

Етап уроку               Вивчення основних понять

Назва прийому       «М’яч зі словами»

Опис прийому

 Це один з варіантів опрацьовування термінології. Кидаючи м’яч, учитель (або учні) називає термін, а той, до кого м’яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться.

Етап уроку                      Вивчення основних понять

Назва прийому              «Павучки»

Опис прийому

Для роботи над поняттями можна використовувати невеликі структурно-логічні схеми - «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка». «Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.

Етап уроку              Вивчення основних понять

Назва прийому       «Слабка ланка»

Опис прийому

 Для того щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка». Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

Етап уроку            Вивчення основних понять

Назва прийому     Термінологічна розминка

Опис прийому

Учням, поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання учнів - записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку зору.

_________________________________________________________________________________

Схема аналізу уроку іноземної мови

1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано).

 2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).

3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).

4. Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, щільні, нестимулюючі).

5.  Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні,  комбіновані  форми  роботи,  які  сприяли,   не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).

6.      Використання     аудіовізуальних     способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.).

7.  Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).

8.  Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).

9.  Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, авто­матизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного   мовлення,   монологічного,   читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).

10.  Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.

11.    Учні   оперують   (фонетичним,   лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, скла­дових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).

12.  Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовіль­ні) уміння і навички під час оперування лексич­ними  одиницями,   граматичними  структурами  в (алогічних,  відмінних)  ситуаціях усного спілку­вання, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

13.  Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фо­нематичного  слуху,   мовної  інтуїції,   обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усві­домлення граматичних структур, недостатні на­вички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стиму­люючими   до   розмови   репліками,   уповільнена мовна реакція і т.д.).

14.   Інтерес учнів до вивчення  іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).

15.  Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: гра­мотно, недостатньо грамотно, незадовільно).

Вчителю потрібно:

-         дотримуватись вимог програми;

-         ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань;

-         вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів;

-         звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність  у  них  підручників,   словників,   зошитів, організація гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний, вигляд наочних посібників та ін.;

-         відвідати уроки вчителів у класах;

-         поглиблено самостійно вивчити тему (проб­лему).

_________________________________________________________________________________

СХЕМА ПОГЛИБЛЕНОГО АНАЛІЗУ УРОКУ

 І. Цілеспрямованість уроку.

1.    Визначити практичну, виховну, розвиваючу, загальноосвітню цілі уроку.

2.    Встановити відповідність цілей уроку його місцю в ситуативно-тематичному циклі, типу уроку та етапу навчання.

ІІ. Структура та зміст уроку.

1.    Назвати етапи уроку.

2.    Співвіднести їх  послідовність і розподіл у часі з поставленими цілями  та віковими особливостями учнів і конкретними умовами навчання.

3.    Дати детальну характеристику зафіксованим етапам уроку.

А. Початок уроку:

-       Визначити форму проведення уроку та оцінити мотиваційний потенціал, відповідність віковим особливостям і рівню мовної підготовки учнів;

-       Сформулювати навчальні завдання початку уроку та визначити їх зв’язок з  цільовою установкою уроку;

-       Встановити відповідність використаних прийомів поставленим цілям;

-       Оцінити ефективність використаних засобів навчання;

-       Охарактеризувати мовленнєву поведінку вчителя.

Б. Основна частина уроку ( з урахуванням конкретних ланок уроку):

а) подача нового мовного матеріалу:

-       Визначити адекватність прийомів навчання етапам формування мовленнєвих навичок, труднощам засвоєння даного матеріалу і рівню підготовки учнів;

-       Оцінити рівень вмотивованості та мовленнєвої спрямованості  подачі мовного матеріалу, забезпечення мовленнєвої  та розумової активності учнів;

-       Назвати використані прийоми поточного контролю та оцінити їх адекватність поставленим цілям;

-       Визначити виховний, освітній, розвиваючий потенціал використаних прийомів та їх відповідність віковим особливостям учнів;

-       Оцінити мовленнєву поведінку вчителя;

б) активізація дій учнів у використанні мовного матеріалу:

-       Встановити відповідність мовленнєвих одиниць та послідовності вправ етапам формування мовленнєвих навичок;

-       Визначити співвідношення некомунікативних і умовно-комунікативних вправ та оцінити його раціональність з урахуванням труднощів засвоєння мовного матеріалу;

-       Оцінити рівень вмотивованості та мовленнєвої спрямованості тренування;

-       Визначити прийоми активізації роботи всіх учнів та оцінити ефективність прийомів з урахуванням вікових особливостей учнів;

-       Встановити зв’язок урочного тренування з виконаним домашнім завданням, оцінити ефективність форм його перевірки;

-       Назвати використані допоміжні засоби навчання, оцінити ефективність та відповідність віковим особливостям учнів і рівню їх підготовки;

-       Визначити прийоми поточного контролю та оцінити їх адекватність поставленим завданням;

-       Визначити виховний, розвиваючий, освітній потенціал використаних прийомів навчання;

-       Оцінити мовленнєву поведінку вчителя;

в) практика в спілкуванні:

-       Оцінити рівень вмотивованості та ситуативної забезпеченості іншомовного спілкування учнів;

-       Визначити відповідність методичних прийомів етапам розвитку мовленнєвих умінь;

-       Назвати прийоми активізації роботи всіх учнів;

-       Визначити адекватність прийомів контролю його об’єктам;

-       Встановити зв’язок урочної роботи з виконаним домашнім завданням та оцінити ефективність форм його перевірки;

-       Визначити виховний, розвиваючий, освітній потенціал використаних прийомів навчання;

-       Оцінити мовленнєву  поведінку вчителя.

В. Завершення уроку:

-       Оцінити своєчасність і чіткість  пояснення домашнього завдання, його підготовленість проведеним уроком і мотивуючий потенціал;

-       Визначити забезпеченість усвідомлення учнями досягнутого рівня практичного володіння мовою;

-       Оцінити об’єктивність виставлених оцінок, їх мотиваційний і виховний потенціал.

ІІІ. Результативність уроку:

-       Визначити ступінь успішності виконання плану уроку.

-       Встановити відповідність досягнутого на уроці рівня сформованості мовленнєвих навичок та умінь поставленим цілям.

IV. Рекомендації щодо удосконалення уроку.

Залежно від результатів уроків сформулюйте конкретні поради щодо:

-  поліпшення вибору методичних   прийомів навчання;

-           забезпечення вмотивованості і мовленнєвої спрямованості вправ;

-           удосконалення організаційних форм уроку;

-           раціональність використання допоміжних засобів навчання;

-           поліпшення мовленнєвої поведінки вчителя.

_________________________________________________________________________________

Лист спостереження та оцінки уроку іноземної мови в початковій школі

Дата проведення ________________    Підручник ______________________

ПІБ вчителя, клас, школа       ________________________________________

Тема уроку  _______________________________________________________

Дидактична мета уроку ______________________________________________

__________________________________________________________________

Фактори, що оцінюються

Оцінювання

1-      низький рівень

2-      середній рівень

3-      високий рівень

1

бал

2

бали

3 бали

1

2

3

4

1. Визначення дидактичної мети  та практичних завдань уроку  вчителем

2. Раціональність розподілу часу між окремими етапами уроку

3. Виконання наміченого плану уроку

4. Ефективність і доцільність використання наочності та ТЗН

5. Ефективність та доцільність відбору дидактичних ігор та ігрових завдань

6. Реалізація основних психологічних  і  санітарно-гігієнічних вимог

7. Рівень педагогічної і методичної майстерності

8. Рівень володіння іноземною мовою  та якість мовлення (автентичність, темп, дикція, образність, емоційність, виразність, правильність).

9. Доцільність використання рідної мови під час уроку

10. Комунікативна спрямованість  окремих етапів  та уроку в цілому

11. Педагогічна культура, такт, зовнішній вигляд педагога

12. Об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів

Загальна кількість балів:

Коефіцієнт розраховується за формулою:

       

де  0,8 – 1,0 – високий рівень;

      0,6 –0,8 середній рівень;

      0,3 – 0,5 – низький рівень
_________________________________________________________________________________

Основні компоненти структури уроку

(за Вишневським О.І.):

а)організаційна частина;

б)постановка мети та прогнозування результатів навчання;

в)фонетична зарядка;

г)ознайомлення з новим матеріалом і формування навичок (вкл. матеріал попередніх уроків);

д) розвиток умінь (аудіювання, говоріння, читання)

е) домашнє завдання;

ж) підсумки уроку.

УРОК ВСТУПНОГО КУРСУ

1.     Організаційна частина (1-2 хв.)

2.     Визначення мети уроку ("Навчитись називати...”, "Навчимось висловлюватись про ....”, "...розповідати про....”)

3.     Фонетична зарядка (повторення хором за вчителем)

4.     Усне тренування (30-35 хв) – засвоєння слів та мовних зразків, масові форми роботи – хорове, індивідуально-масове тренування, роботи в парах.

5.     Розрядка.

6.     Техніка написання букв.

7.     Домашнє завдання.

8.     Підсумки уроку.

Урок на початковому етапі навчання

1.     Організаційна частина.

2.     Визначення мети уроку.

3.     Фонетична зарядка (хорова)

4.     Ознайомлення з новим мовним матеріалом.

5.     Формування навичок говоріння.

6.     Розвиток умінь:

а) розвиток діалогічного або монологічного мовлення (індивідуально-масове тренування; робота в парах)

б) читання з метою формування техніки читання (знайомий матеріал; хор. та інд.-мас. тренування)

в) аудіювання – вправи на виконання розпоряджень;

г) письмо (переписування, тренувальні диктанти).

7.     Домашнє завдання.

8.     Підсумки уроку.
_________________________________________________________________________________

Вимоги до уроку іноземної мови

Чи опитується кожний учень з усіх мовленнєвих аспектів (читання, переклад, слова, заучування напам'ять тощо)?

Чи стежить учитель за тим, щоби всі учні справлялися з навчальними завданнями?

чи передбачає вчитель спеціальні заходи (наприклад, використання карток для роботи в індивідуальному режимі) для підвищення мовної активності учнів з невисоким рівнем навченості;

чи піклується вчитель про організацію допомоги учню, який пропустив урок з поважної причини;

чи володіють учні вивченим мовним матеріалом;

чи користується вчитель іноземною мовою в розмові з учнями на уроці та в позаурочний час;

чи неухильно дотримуються всі вимоги до учнів на кожному уроці;

чи охоплені роботою одночасно учні з різним рівнем навченості мові;

чи піклується вчитель про те, щоби в учнів не залишалось можливості відволікатись на стороннє, щоб у них були постійно зайняті по можливості й голова, і вуха, й руки, й очі; чи є в учителя додаткові завдання на випадок, якщо залишиться час до дзвінка;

чи приділяється увага виробленню навичок вимови в учнів;

чи піклується вчитель про міцність лексичних і граматичних знань, умінь і навичок, чи повертається до введених слів, чи організує їх застосування в нових граматичних структурах і ситуаціях;

чи готує вчитель учнів до виконання домашніх завдань;

чи контролюється робота слабких учнів;

чи тримає вчитель у полі зору весь клас, чи допомагає «слабким»;

чи домагається вчитель, щоб усі учні записували у щоденник домашнє завдання;

чи застосовуються різноманітні форми роботи для активізації уваги учнів;

чи використовуються вчителем навчальні ігри;

чи користується вчитель безперекладними прийомами навчання;

чи систематично перевіряються робочі зошити та зошити з домашнього читання;

чи систематично й методично правильно використовує вчитель технічні засоби навчання;

чи завершується урок підбиттям підсумків роботи, повідомленням і коментуванням оцінок учнем, чи досить обґрунтовані оцінки за урок;

чи є в кабінеті все необхідне для успішної роботи - дидактичний і роздавальний матеріал, таблиці, картинна наочність;

чи приділяється увага ідейно-політичному, інтернаціональному й моральному вихованню школярів;

чи творчо ставиться вчитель до рекомендацій зразкових планів, чи вміє пояснити, чому він робить так, а не інакше, чого він хотів домогтись у роботі за тим чи іншим планом, чи усвідомлює він зміст навчальних завдань, їх перспективу;

чи піклується вчитель про ліквідацію пробілів, чи вимагає, щоб за матеріал, з якого отримано двійку, учень відзвітувався; чи залишаються після уроків учні, які одержали двійку;

за що ставиться двійка - за пам'ять чи вміння?

чи працює вчитель над розширенням свого світогляду, підвищенням професійної майстерності (вивчає психолого-педагогічну літературу, поглиблює знання й удосконалює навички усного мовлення);

яка інформативна цінність і виховна спрямованість додаткового матеріалу;

чи перевірив учитель правильність запису домашнього завдання учнями;

чи було підготовлено домашнє завдання ходом уроку;

чи послужить воно базою для роботи на наступному уроці;

чи здійснювався пооб'єктний контроль на даному уроці;

чи дотримуються на уроці принципи свідомості, усної основи, комунікативної спрямованості та ситуативної обумовленості мови.